Житарюк М. Г. Зарубіжні теорії і моделі масової інформації. Тези лекцій та методичний комплекс. Електронний навчальний посібник. Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів. 2024.

 Тематичний розділ 1

«ТЕОРІЯ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ: ГЕНЕЗА В СУСПІЛЬНИХ ПРОЦЕСАХ»

Вступ. Огляд предметно-фахового апарату, літератури, формулювання завдань курсу

Історичні концепції свободи слова і теорії масової інформації.

Ґенеза теорій і концепцій свободи слова. Авторитарна система журналістики. Лібертарійська система журналістики. Журналістика соціальної відповідальності. Тоталітарна (соціалістична) система журналістики. Сучасні теорії масової інформації.

Типи, види і форми комунікацій.

Різновиди комунікацій. Типи і види комунікації. Міжособистісна, спеціалізована та масова комунікація. Функції масової комунікації. Форми комунікації. Форми ділової комунікації. Реклама як модель, вид і канал комунікації. Мережа та структура соціальної комунікації

Комунікативні технології. Методи комунікативного аналізу.

Пропаганда. Перфоманс. Паблік рілейшнз. Психотерапія. Політичні технології. Релігійні технології. Аналіз. Контент-аналіз. Прагматичний аналіз.

Специфічні моделі комунікації.

Елементарна модель впливу. Біхейвористська (поведінкова) модель комунікації. Модель зміни джерела. Модель легітимізації джерела. Модель збільшеного впливу повідомлення. Техніки пропагандистського аналізу

Комунікативні дискурси в системі соціальної інформації.

Множинність трактування поняття «дискурс». Різновиди комунікативних дискурсів

Функціональність масової інформації.

Міжособистісна, спеціалізована та масова комунікація. Функції масової комунікації. Суть масової комунікації. Масова аудиторія. Поняття «маса». ЗМК. ЗМІ. Мережа та структура соціальної комунікації. Функції соціальної інформації. Багатоканальність масової комунікації. Функції та характеристики масової комунікації...

Тематичний розділ 2

«СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ КОНЦЕПЦІЇ ТА МОДЕЛІ КОМУНІКАЦІЙ»

Ґенеза теорій масових і соціальних комунікацій та інформації в ХХ-ХХІ століттях.

Масова комунікація як соціальне явище (теорія Макса Вебера), проблеми масової комунікації. Нова комунікаційна стратегія. Теорія масового суспільства (Герберт Блумер). Фашизм як теорія. Критична теорія (Франкфуртська школа). Теорія гегемонії масової комунікації. Теорія егалітарної масової комунікації або модель рівних можливостей. Комунікативістика. Структурний функціоналізм. Деконструкціоналізм. Соціономіка. Концепція вільного потоку інформації. Бірмінґемська школа. Методологічний колективізм. Культурологічна теорія комунікації. Теорії нонкомунікації. Теорія «інформаційного суспільства». Теорія комунікативної компетентності. Теорія мінімального пізнання.

Прикладні соціокомунікативні теорії. Теорія соціального навчання. Теорія культивації. Теорії соціалізації. Теорія використання і задоволення. Теорія «нав’язування порядку денного». Когнітивна (конструктивістська) теорія. Мотиваційні теорії рівноваги і мотиваційні теорії задоволення потреб. Теорія структурного балансу (Фріц Гайдер). Психоаналітичні теорії (теорія когнітивного дисонансу, теорія конгруентності та ін.).

Прикладні соціокомунікативні моделі

Семіотичні моделі (Романа Якобсона, Юрія Лотмана, Умберто Еко, текстова модель Олександра П’ятигорського). Герменевтична модель Густава Шпета. Соціологічна модель П’єра Бурдьє. Прагматична модель Пола Ґрайса. Стереотипна модель комунікації. Культурологічна модель Михайла Бахтіна. Прагматична модель Чарльза Морріса. Наративна модель Цвєтана Тодорова. Літературна модель Віктора Шкловського. Модель контент-аналізу Оле Хольсті. Розвідувальна модель Вашінгтона Плетта. Двофазна модель інформаційної комунікації Володимира Шкляра. Моделі віртуалізації дійсності Мар’яна Житарюка. Конфліктологічна модель Вільяма Юрі.

Субстанційна природа інформації.

Концепція субстанційності інформації. Найпростіша модель інформаційних взаємодій. Внутрі- та міжоб’єктні інформаційні взаємодії. Головні фактори, притаманні інформаційним взаємодіям. Визначення інформації та дезінформації з погляду етичних категорій. Важливість розуміння інформації як субстанції для автора (журналіста), ЗМІ, суспільства.

Західні моделі журналістики і масової комунікації.

Модель процесу масової комунікації Вілбура Шрамма. Соціологічна модель Джона та Матильди Райлі. Соціальна модель М. де Флера. Психологічна модель Ґерберта Малецкі. Суспільно-культурна модель А.Тудора.

Найпростіша комунікативна модель. Пентада Ґарольда Лассвела, лінійна модель Шеннона-Вівера, комунікаційна модель професора Вілбура Шрамма, Кібернетична модель Норберта Віннера, соціологічна модель Джона і Матільди Райлі. Канали комунікації. Модель Джорджа ґербнера. Модель «інформаційних прислужників» Курта Левіна. Модель комунікації Теодора Ньюкома. Модель Вестлі – МакЛіна. Циркуляційні моделі: Ґерберта Малецкі, Елізабет Андерс, Лорін Стаатс і Роберт Бостром. Двоступенева (або ж багатоступенева) модель комунікації. Мозаїчна модель Л. Бейкера. Спіральна модель Френка Деніса. Реклама як модель, вид і канал комунікації

Українські моделі журналістики і масової комунікації.

Конфігуранційна модель журналістського тексту В. Шкляра. Системний конфігуратор аргумента (В. Шкляр). Різновиди аргументації в журналістиці (В. Здоровега). Системний конфігуратор ідеї (В. Шкляр). Системний конфігуратор проблеми (В. Шкляр). Лінгвосоціокультурні моделі Ольги Федик. Інформаційно-інтерпретаційна модель відображення. Модель ефективності журналістики. Українська універсальна модель журналістики (М. Житарюк). Типологічна модель сучасної журналістики України (М. Житарюк). Модель інформаційного балансу

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Базова:

1. Siebert, Fred S., Peterson, Theodore, Schramm, Wilbur (1984). Four Theories of the Press: The Authoritarian, Libertarian, Social Responsibility, and Soviet Communist Concepts of What the Press Should Be and Do. Published by: University of Illinois Press. 168 р. https://doi.org/10.5406/j.ctv1nhr0v, https://www.jstor.org/stable/10.5406/j.ctv1nhr0v 

2. Житарюк, М. Г. (2018). Теорії та моделі масової інформації (Масова комунікація): навч.-метод. посібник, ЛНУ імені Івана Франка, Львів, 244 с. https://journ.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/11/S-959-LNU-Zhytariuk-BLOK.pdf 

3. Журналістика: словник-довідник (2013), авт.-уклад. І. Л. Михайлин, Академвидав, серія “Nota bene”, Київ, 320 с.

4. Іванов, Валерій (2010). Основні теорії масової комунікації і журналістики, навчальний посібник, Центр Вільної Преси, Київ, 258 с., https://www.aup.com.ua/uploads/TMbook.pdf

5. Квіт, С. (2008). Масові комунікації: підручник, вид. дім «Києво-Могилянська академія», Київ, 206 с.

6. Мак-Квейл, Д. (2010). Теорія масової комунікації, Літопис, Львів, 537 с. 

7. Мелещенко, О. К., Чічановський, А. А., Шкляр, В. І. (2007). Інформація, інформаційний. Словник термінів і понять для журналістів і політологів, Грамота, Київ, 72 с.

https://drive.google.com/file/d/1687gDx7vz3N4K_du7EDFjs57GmzT1umU/view?usp=sharing